40 років поспіль під нашим боком відбувався унікальний експеримент фінів з продуктами харчування. У той час, поки ми жили в невіданні, в Фінляндії змогли збільшити тривалість життя на 13 років і знизити смертність від ССЗ в 7 разів! Нарешті результати дивного дослідження стали доступні громадськості. Цим ми і поспішаємо поділитися з вами.
На початку 1960-х років середня тривалість життя фіна становила 68 років, до 2010 року вона зросла до 81 року. Також за цей часовий проміжок у більш ніж 7 разів знизилася смертність від ССЗ.
На початку 60-х Росія, сусідка Фінляндії, була з нею на рівних: тривалість життя населення – 66 років. Сьогодні середньостатистичний росіянин помирає в 68 років. Що ж стосується серцевих захворювань, то Росія лише набрала обертів – 52% смертей в цій країні відбуваються внаслідок ССЗ.
Почему одна страна повышает уровень жизни, а в другой наблюдается ухудшение? Ответ на этот вопрос состоит всего из трех слов: проект «Північна Карелія». Этот проект – не программа экономического развития, не дотации на проведение сложных кардиопроцедур и даже не борьба с курением и алкоголем.
Суть проекту полягала у вивченні і вирішенні проблеми високої смертності від інсультів та інфарктів. Таким чином, в процесі роботи вчені вирахували головну закономірність: на ранню смертність і розвиток серцевих недуг впливає їжа.
Сьогодні «Північна Карелія» стала відома всьому світу. Прикладу фінів слідують мільйони європейців і американців. Пора б і нам, нарешті, зняти завісу таємниці з цього найважливішого відкриття і зробити для себе висновки.
Загадка високої смертності від ССЗ серед фізично активних фінляндців
Проект «Північна Карелія» починався, як і більшість великомасштабних експериментів, з невеликого дослідження. Демограф Вяйно Каннисто у своїй дисертації підняв проблему смертності у Фінляндії. Він виявив, що в східних регіонах країни смертність працездатного населення вище, ніж в південних регіонах, причому основною причиною смерті є серцево-судинні захворювання.
Більш того, за цією ж статистикою Фінляндія очолювала рейтинг смертності від ССЗ серед країн Європи. Відомо, що в східних областях країни у той час провідною галуззю виробництва була лісова промисловість. Здавалося б, фізична праця і активний спосіб життя повинен, навпаки, покращувати здоров'я і продовжувати роки, але на практиці була лише сумна картина – рання смерть від інфаркту або інсульту.
Вирішити загадку швидкого вимирання лісорубів взявся молодий фізіолог М. Карвонен, який зрозумів, що причину слід шукати не в умовах праці, а в дещо іншому напрямку. Його зустріч з А. Кейзом, директором Лабораторії фізіологічної гігієни Університету Міннесоти в Міннеаполісі в 1952 році поклала початок експерименту «Північна Карелія». Від Кейза Карвонен дізнався досить несподівану для того часу інформацію про те, що причинами розвитку ССЗ є атеросклероз, викликаний високим рівнем холестерину в плазмі крові. У свою чергу підняття рівня холестерину пов'язувалося з прийняттям в їжу великої кількості жирних продуктів.
Звідси можна зробити простий висновок: жирна їжа сприяла розвитку ССЗ і ранній смерті. З цієї причини в проекті «Північна Карелія» особливої важливості набули дослідження, пов'язані з нормами споживання різних продуктів, а після і введення нових функціональних продуктів харчування, про які буде розказано далі.
Старт «Північної Карелії»
Для проведення проекту «Північна Карелія» була обрана однойменна область Фінляндії – як раз той район, який межує з Росією. На цій території проживало близько 180 тис. населення, яке до 60-х років займалося переважно лісовою та сільською промисловістю, а після переорієнтувалося на інші галузі промисловості і сфери послуг.
Спочатку Північна Карелія була областю з самим низьким соціально-економічним статусом у країні, і проблема захворюваності серцевими патологіями тут була виражена найбільш яскраво. Експериментатори вважали, що якщо зможуть досягти позитивних результатів у Північній Карелії, то і в інших областях країни їх буде чекати успіх.
Як ми вже говорили раніше, проект починався з малого і розраховувався всього на 5 років – з 1967 по 1972 рік. Але коли цей термін дійшов до кінця, стало зрозуміло, що робота лише починається. Проект проіснував аж до 1997 року, і за цей час він набув статусу національного демонстраційного проекту та модельної програми.
Основна увага приділялася таким показниками, як рівень холестерину в крові і артеріальний тиск. Вченими було прийнято, що нормальним вмістом холестерину є концентрація 5 ммоль/л і нижче. На самому початку експерименту середній рівень холестерину в крові у жителів Північної Карелії був 6,92 ммоль/л. Середній систолічний тиск становив 148,6 мм рт. ст.
Для довідки: люди з систолічним тиском вище 140 мм рт. ст. і вмістом загального холестерину понад 6 ммоль/л мають найвищий фактор ризику виникнення ССЗ.
Отримавши таку статистику, лікарі, які займаються проектом, забили у дзвони. Так як раніше американським фізіологом вже був запропонован зв'язок між їжею і ССЗ, його вирішили випробувати. І ось що вийшло.
Як правильне харчування врятувало фінів від вимирання
«Чим тонша талія, тим довше життя», – говорить французька приказка. За останні 60 років жителі Фінляндії на власному досвіді переконалися, що їжа – це ключ до здоров'я і довголіття. Але для того, щоб зробити правильний висновок, їм довелося багато чим пожертвувати і опинитися біля самого краю прірви.
У редакцію «Північної Карелії» регулярно надходили листи:
«Я втратила чоловіка, який помер від серцевого нападу, але хочу врятувати дітей...»
«Мій брат помер від серцевої хвороби у 52 роки, батько переніс кілька інфарктів і решту життя присвятив лікуванню...»
«Нам з чоловіком 30 років і у нас вже 3-4 роки підвищений тиск, як з цим впоратися?»
Подібного роду звернень були тисячі – люди усвідомили проблему і хотіли її вирішити.
В ході масового дослідження виявилося, що раціон фінів на 23% складався з насичених жирів, тоді як їх слід вживати в кількості не більше 10% від добової калорійності. Така «дієта» сприяла ранньому розвитку атеросклерозу і інших серцевих хвороб. Величезна кількість атерогенного насиченого жиру люди отримували з продуктів тваринного походження – насамперед вершкового масла, цільного молока, м'яса і сала. Що ж стосується свіжих овочів, фруктів, ягід і ненасичених жирів, або олій, то цього в раціоні фіннів було катастрофічно мало.
Крім того, фінни вживали по 14-16 г солі на добу, що на 40-60% перевищувало денну норму і провокувало підняття артеріального тиску.
Перед вченими постало питання: як перевести людей на правильну дієту? Рішення було очевидно, воно полягало в заміні жирних молочних продуктів на альтернативу – маргарини і знежирене молоко.
Перехід від жирного до обезжиреного здійснювався поступово, і разом з ним поступово змінювалися результати медичного обстеження. За 20 років в період з 1960 по 1980 рр. споживання насичених жирів знизилося на 3%, середній рівень загального холестерину впав до 6,3 ммоль/л, тиск знизився на 4 мм рт. ст.
У проміжку між 1982 і 1987 роками спостерігалося цікаве явище. Люди, які, здавалося б, відмовилися від жирних продуктів і поліпшили свої показники, знову повернулися до колишніх звичок. Саме тому в ці роки утворилося так зване плато, виражене лише невеликим поліпшенням.
Як виявилося, скотитися до початкових результів фінам не дав наступний факт: саме в ці роки в продаж починають активно надходити функціональні продукти харчування. Це продукти з виражену лікувально-профілактичну дію, які не містять холестерину, насичених жирів, зате збагачені рослинними ненасиченими жирами, вітамінами і селеном. Разом з традиційною молочною кухнею зростає споживання функціональних продуктів, і вони роблять свою справу.
Після 1990 р. функціональне харчування стало звичним і популярним у Фінляндії, воно практично повністю витіснило застарілі традиції і стереотипи. Згідно з опитуванням, фіни повністю змінили свої звички:
1. У 1972 р. 86% чоловіків і 82% жінок їли бутерброди з вершковим маслом; в 2000-му лише 10% чоловіків і 4% жінок залишилися вірними цьому продукту. Додамо, що в 21 столітті практично кожен другий фін замість масла став намазувати на хліб спред з низьким вмістом жиру.
2. У 1976 р. всього лише 2% населення готувало на рослинному маслі. У 2000-му – понад 40%.
3. Практично за 30 років населення Фінляндії повністю перейшло з незбираного молока на знежирене і «маложирне» молоко.
4. За ці ж 30 років зросло споживання овочів (без урахування картоплі). Чоловіки збільшили споживання овочів з 10% до 26%, жінки – з 12% до 47%.
5. До 2000-го року споживання солі і цукру впала в середньому на 40-50%.
Згідно зі статистичними даними, 70% опитаних людей змінили свою структуру харчування. Таким чином, споживання насичених жирів зменшилося з 23% (1960 р.) до 12% (2007 р.).
Якщо раніше роль цільного молока і вершкового масла була істотна, то сьогодні вона була замінена на користь знежиреного молока, йогуртів, спредів і сиру. Іншими словами, фіни перестали вживати в їжу молочні продукти, що не пройшли функціональну переробку.
Підсумки проекту «Північна Карелія»: чи стали фіни здоровіше?
«Курчата», яких порахували по осені, перевершили всі очікування. Якщо раніше планувалося знизити смертність від ССЗ і поліпшити стан здоров'я місцевого населення, то програма навіть перевиконала свої завдання.
За 40 років проекту його учасникам вдалося знизити рівень холестерину у жителів Північної Карелії з 6,92 ммоль/л до 5,45 ммоль/л. Середній показник по країні до кінця проекту склав 5,4 ммоль/л. Якщо раніше середній артеріальний тиск фіна становила 148 мм рт. ст., то до теперішнього часу він впав до 138 мм рт. ст., тобто ввійшов в нормальне русло.
Тривалість життя фіна збільшилася на 12 років. Смертність від ССЗ впала в 7 разів! Суттєво покращилась якість життя людей пенсійного та передпенсійного віку.
Скорочення чисельності серцево-судинних захворювань позитивно позначилося на державній економіці, а також достатку кожної сім'ї. Людям наочно показали, що краще приділити достатньо уваги профілактиці, ніж після розбиратися з наслідками хвороби.
Сьогодні продукти з низьким вмістом насичених жирів і рослинної складової вживають не тільки у Фінляндії, але і в Європі, Японії, Канаді, США. Такі продукти вже дійшли і до наших прилавків.
І хоча в нашій країні не було проекту «Північна Карелія», нам ніхто не забороняє переймати корисний досвід наших сусідів. Як говориться, мудра людина вчиться на чужих помилках, розумна на своїх, а дурень – взагалі не вчиться. Ким бути в цій ситуації, ми вирішуємо самі.
Джерело – Національний дослідницький центр "Здорове харчування".
Зменшити споживання солі натрію до норми та зменшити дефіціт калію в харчуванні допоможе сіль SOLENA зі зниженим вмістом натрію (70% солі натрію, 30% солі калію). Натисніть, щоб дізнатись, де придбати сіль SOLENA.
